Польська екуменічна рада у днях 2-4 жовтня 2013 проводить у Варшаві триденну міжнародну конференцію під заголовком «Примирення в центрально-східній Європі. Нові виклики». Зустрічі відбуваються в приміщеннях Центру православної культури при кафедральному соборі Польської Автокефальної Православної Церкви на варшавській Празі. На конференції були презентовані доповіді про «Спільне звернення до народів Польщі і Росії», про «Значення досягнень і труднощів у процесі польсько-німецького примирення для примирення між Польщею і Україною», але все ж таки основним предметом доповідей і дискусій була «Декларація про польсько-українське примирення» підписана у Варшаві ієрархами римо-католицької та греко-католицької Церков в Україні та в Польщі на передодні 70-тої річниці волинського злочину.

Цю Декларацію обговорили: римо-католицький Єп. Войцєх Поляк з польської перспективи та священик греко-католицької церкви в Польщі о. Степан Батрух – з української перспективи. У першій доповіді ми почули про різні труднощі у ході підготовки згаданої декларації, а о. Степан у палкій доповіді спершу зосередився на процесі польсько-українського примирення, який на полі церковному почався зараз після закінчення ІІ світової війни. Започаткувала його зустріч Кард. Августа Гльонда з Владикою Іваном Бучком у Римі в травні 1945 року. Відтак справа польсько-українського примирення почала набирати обертів напередодні 1000-ліття хрещення Київської Русі і посувалася вперед аж до наших днів, знайшовши завершення у згаданій Декларації з 28 червня 2013 року, яку підписали чотири ієрархи – голови обох церков в Польщі і в Україні. На закінчення своєї доповіді о. Батрух, на знак вдячності за великий особистий внесок у підготовку Декларації, вручив Єпископу В. Поляку альбом про греко-католицьку церкву в Україні, виданий нещодавно з нагоди 1025-ліття хрещення Київської Русі.

Другого дня до голосу попросили істориків: проф. Ігоря Ілюшина з України та проф. Ґжеґожа Мотику з Польщі, щоб питання польсько-українського примирення накреслили знов з української та польської перспектив. Історики намагалися показати на які труднощі натрапляють дослідники польсько-українських проблем у своїх власних країнах, та наскільки різняться погляди навіть ретельних дослідників обох країн на трагічні події 1943 року на Волині.

Відтак відбувся дискусійний панель за участю шістьох осіб – представників римо-католицької, греко-католицької та православної церков в Польщі і в Україні. Тут позитивно вражало глибоке духовне, богословське та душпастирське переосмислення проблеми з боку учасників. Шкода тільки, що обмеженість часу не дозволяла на розгорнення ширшої дискусії з участю усіх присутніх.

Під вечір цього дня учасники конференції працювали у трьох робочих групах переосмислюючи те, що було сказано у доповідях та дискусіях, шукаючи воднораз відповіді на запитання, який внесок церкви можуть внести у процес польсько-українського примирення.

У конференції беруть участь представники православної, римо-католицької, греко-католицької, польсько-католицької та євангелицьких церков з Польщі, України й Білорусі, особи духовні і миряни. Греко-католицьку церкву представляють о. др. Ігор Шабан з України та о. др. Степан Батрух і о. Петро Кушка ЧСВВ з Польщі.

Джерело: http://ekai.pl/ (украънський переклад за http://www.bazylianie.pl)